Розлади харчової поведінки (РХП)

Коли їжа — не про їжу

Ти з’їла майже нічого — і почуваєшся винною.
Або з’їла надто багато — і не можеш дихати від сорому.
Або цілий день стримувалась — а вночі не змогла.
А потім карала себе. Обіцянками. Голодуванням. Відразою.

Ти рахуєш калорії. Кожен грам. Кожен сантиметр.
Дивишся в дзеркало — і не бачиш того, що бачать інші.
Їжа стала полем битви. Тілом стали вимірювати цінність.

Це не просто «харчові звички».
Це — розлад харчової поведінки (РХП).
І він болить.

Якщо ти шукаєш психолога при РХП у Києві або онлайн, щоб не залишатись із цим наодинці — це вже крок до турботи.

Що таке РХП

Це не про “мало їсть” або “захоплюється дієтами”.
Це — порушення стосунків із їжею, тілом і собою, яке впливає на емоційний, фізичний і соціальний стан.

Найпоширеніші форми:

• анорексія — контроль і страх їжі, уникання, нав’язливе схуднення
• булімія — переїдання з подальшим очищенням (блювання, спорт, голод)
• компульсивне переїдання — коли їжа стає єдиним способом впоратись
• орторексія — залежність від “правильного” харчування, страх “шкідливого”

Але часто симптоми змішані. А зовні — непомітні.

РХП — це не “модна хвороба”. Це біль, який ховається за їжею.
І саме тому терапія РХП з фахівцем — це не про раціон. А про зцілення.

Що стоїть за розладами

• глибока відсутність контролю в житті
• страх бути “занадто” або “недостатньою”
• досвід травми: насильство, відкидання, булінг
• потреба хоч десь “впоратись” і бути “хорошою”
• внутрішній критик, який ніколи не задоволений
• спроба “відчути себе” через голод або насичення
• відмова від тіла як способу захиститись від уразливості

Це не про їжу. Їжа — це мова, якою говорить біль.

Як виглядає РХП

• постійне відчуття провини після їжі
• страх “вийти з-під контролю”
• різкі коливання у вазі або емоціях
• думки “я ніколи не буду достатньо худа/гарна/сильна”
• ретельне планування або навпаки — нічні зриви
• використання їжі як способу покарати себе
• відмова від спільних трапез, уникання свят, ізоляція
• спроби “очищення” після їжі (виклик блювання, діуретики, голодування)
• фіксація на зовнішності — і тотальне знецінення себе

І навіть коли ти “нормально виглядаєш” — всередині може бути пекло.

Що відчуває людина з РХП

• сором, який паралізує
• страх втратити контроль
• ненависть до себе — за слабкість, за тіло, за апетит
• самотність, бо “ніхто не зрозуміє”
• тривога перед кожною трапезою
• бажання зникнути
• думки про смерть — не як плани, а як звільнення

І часто саме ті, хто “виглядає нормально”, потребують найбільше підтримки.
Бо РХП — це те, що вміє маскуватися.

Як допомагає психолог

• створює простір, де не питають “чому ти не можеш просто їсти”
• допомагає почути — що за цим контролем, голодом, зривом
• м’яко повертає контакт із тілом — не через вагу, а через відчуття
• розпізнає тригери: ситуації, люди, думки, що запускають цикл
• працює з травмою, соромом, самопокаранням
• вчить говорити про емоції — замість “заїдати” чи “знецінювати”
• будує опору: внутрішню, тілесну, життєву

Психологічна терапія при розладах харчової поведінки — це процес повернення себе.
Не “ідеальної”. А справжньої. Зі своїми потребами, кордонами, тілом.

Що можна зробити самостійно

• Сказати собі: мені важко. Але я не одна / не один
• Виписувати думки після кожного прийому їжі — що ти відчуваєш
• Шукати дотик: м’яку тканину, теплий плед, ванну — щось, що повертає тіло
• Змінити фокус: замість “я з’їла багато” → “я була в тривозі, і їжа допомогла”
• Знайти спільноту або фахівця — хоча б для початку розмови
• Обмежити порівняння — соцмережі, “ідеальні тіла”, “успішні історії”

І головне — знати: розлад харчової поведінки лікується.
Не легко. Не швидко. Але це можливо.

Якщо ти це читаєш — значить, у тобі ще є живе

Навіть якщо все здається безсенсовим.
Навіть якщо ти вже зневірилась.
Навіть якщо здається, що виходу немає.

Ми працюємо з РХП — анорексією, булімією, компульсивним переїданням — очно в Києві або онлайн.
Якщо ти шукаєш психолога для роботи з розладами харчової поведінки, який не засуджує — ми тут.

Терапія не змусить тебе їсти. Але вона допоможе побачити — навіщо жити.

Не для ідеального тіла. А для себе.